Заборона абортів у Польщі. Чи актуальний такий закон для України?

Власне, протести почалися ще навесні, коли до польського Сейму громадська організація «Стоп абортам» подала проект закону, який передбачає повну заборону абортів і кримінальну відповідальність за їх виконання.

Маніпуляції ЗМІ додали дров до вогню, посилюючи протестні настрої та закиди на адресу Католицької Церкви, хоча польські єпископи чітко висловили свою позицію в заяві Конференції єпископату Польщі щодо захисту життя.

У цій заяві єпископи підкреслили, «що кожне людське життя є фундаментальною і недоторканною цінністю. Його захист є обов’язком кожного, незалежно від світогляду». Водночас вони заявили, що не підтримують покарання жінок, які допустилися аборту. А ще — що «слід докласти усіх старань, аби в разі наміру перервати вагітність кожна жінка була оточена всебічною та доброзичливою опікою, а також допомогою медичною, матеріальною, психологічною та юридичною».

Протести посилилися кілька тижнів тому, після того як депутати Сейму ухвалили у першому читанні законопроект комітету «Стоп абортам» для подальшої роботи.

Соціальна ініціатива, відома як «Чорний протест», організована через соціальні медіа, на знак протесту проти можливого посилення закону про аборти закликала до маніфестацій. Такі акції відбувалися в багатьох містах Польщі протягом кількох тижнів. 1‑го жовтня ц.р. відбулася демонстрація під Сеймом, а в понеділок, 3‑го жовтня — так званий «Чорний понеділок», одноденний загальнопольський страйк, для участі в якому частина жінок скористалася відпусткою на вимогу.

Одягнені в чорне демонстрантки несли плакати з написами: «Жінка — не інкубатор», «Моє тіло — моє діло», «Уряд — не вагітність, можна видалити» або «Я не за аборти, я за вибір» тощо. Деякі навіть привели своїх дітей та онуків. Поліція оцінила кількість учасників мітингу в 12 тис. чоловік, місцева влада заявила про 30 тис. учасників.

«Це моє тіло, і я хочу сама приймати рішення щодо нього», — сказала одна з демонстранток. А що в такому разі з тілом дитини?

«Плід є частиною матки», — сказала інша маніфестантка.

Під час акції протесту також можна було почути такі гасла: «Наші тіла більше не будуть полем боротьби чоловіків за владу».

Однак активісти, які підтримують заборону абортів, вийшли на зустрічний, «Білий протест». Він є відповіддю на заклик польської Конференції єпископату до католиків молитися за «сумління і світло Святого Духа для всіх поляків, які захищають людське життя від зачаття й до природної смерті».

Акції протесту вийшли за межі Польщі, їх підтримали в інших країнах, також в Україні. Зокрема, біля посольства Республіки Польща у Києві зібралися жінки з плакатами, які також протестували проти повної заборони абортів у Польщі. У Львові представниці громадської організації «Феміністична майстерня» провели акцію біля будівлі Генконсульства Польщі. Українки висловлюють побоювання, що в Україні теж може бути ухвалено подібний закон. І небезпідставно.

Митрополит Української православної церкви Московського патріархату Олександр Драбинко підписав звернення, яке закликає повністю заборонити аборти на території України.

За словами митрополита, подолання «цього зла» вимагає комплексних заходів, які повинні включати допомогу сім’ям у вирішенні житлових проблем, матеріальну підтримку багатодітних сімей, введення в роботу системи охорони здоров’я, етичних норм, які спонукали б лікарів піклуватися про збереження життя зачатої дитини. При цьому митрополит розкритикував сурогатне материнство. За його словами, воно «перекручує саме поняття матері».

За словами Драбинка, Церква збирається ініціювати збір підписів серед парафіян щодо заборони абортів; також митрополит ініціюватиме слухання у Верховній Раді з цього питання.

Раніше голови християнських Церков наголошували, що Україна перетворюється на європейського масштабу звалище вбитих дітей. За роки незалежності України свідомо і добровільно було вбито близько 40 млн. ненароджених.

Патріарх Кирил також нещодавно підписав петицію про заборону абортів в Росії.

Все це говорить про масштабність і серйозність проблеми, а також про — поки що — нездатність великої частини суспільства відмовитися від егоїзму на користь захисту життя найменших і найбільш беззахисних — ненароджених дітей.

Повернемося до Польщі. У засобах масової інформації та соціальних мережах поширився шерег поьрехеньок про законопроект. Таким чином, противники розширення сфери захисту життя намагаються боротися з ініціативою громадян, щоби вона не набрала відповідної кількості підписів. Порівняймо безпристрасно основні скарги з текстом законопроекту.

Заява 1: Закон вводить реальну заборону на пренатальні дослідження

Реальність: Пункт 3.6 обґрунтування проекту насправді анулює запис про пренатальну діагностику із закону про аборти й підкреслює, що зі зміною положень у законодавстві це положення втрачає силу, але тільки стосовно цього закону, оскільки зникає передумова абортів, що виникає з цих досліджень. Одночасно в проекті закону підкреслено: «Попри сказане вище, доступ до пренатального тестування гарантується законодавством, що регулює доступ до медичних послуг, а включення цих стандартів у Закон являє собою непотрібне superfluum (повторення)».

Заява 2: Новий закон змушує жінок ризикувати своїм життям, тому що говорить про необхідність виносити плід до терміну, навіть якщо це призводить до загибелі матері та плоду.

Реальність: Це неправда. Відповідно до законопроекту, такої необхідності не існує. Доступним є будь‑яке медичне лікування, спрямоване на порятунок життя вагітної жінки, навіть якщо побічним ефектом є смерть плоду. В обґрунтуванні проекту це чітко підкреслено, й така можливість випливає з Конституції — це конфлікт еквівалентних прав (права на життя) двох рівною мірою захищених законом осіб — матері та дитини. Однак там виразно підкреслено доцільність конкретних методів лікування для збереження життя матері. Положення тільки виключає можливість превентивної смерті однієї особи задля порятунку іншої. Якщо зачата дитина помирає внаслідок дій для порятунку життя матері — справа не підлягає кримінальній відповідальності, тому що це не аборт. Усі аргументи, що це положення прирікає матір на смерть, — сильно перебільшена істерія.

Заява 3: Жінок, у яких стався викидень, будуть тягати по судах, прокурори досліджуватимуть, чи мати не навмисно це зробила.

Реальність: Це твердження також неправдиве. Правда, що поправка до Закону в п 152 § 2. передбачає за ненавмисне вбивство зачатої дитини покарання до 3 років позбавлення волі, але в тій же статті в § 6 укладачі підкреслюють, що «не підлягає покаранню матір зачатої дитини, яка здійснила діяння, вказане в § 2», тобто викидень, бо «замало спала, або їздила на велосипеді…», іншими словами, це призвело до викидня через ненавмисні дії. Крім того, в Польщі діє принцип презумпції невинності.

Заява 4: Збільшиться перинатальна смертність дітей, якщо не буде можливості ранньої діагностики численних хвороб через відсутність пренатальних досліджень.

Реальність: Пренатальна діагностика не може бути заборонена; більш того, на підтримку проекту, автори підкреслюють, що доступність таких досліджень гарантує польське законодавство (див пояснення до заяви 1).

Боротьба прихильників абортів та нинішнього компромісу, спрямованого на торпедування проекту, який розширює захист життя зачатих дітей, триває, і, як видно, не обмежується організованими провокаціями в церквах. Звісно, кожна людина має право на свою думку про проект, на певні сумніви; але для цього потрібно отримувати надійну інформацію.

Схожі записи