Сучасне українське богослов’я переживаючи фундаментальний етап відновлення одночасно знаходиться в процесі пошуку автентики. З одного боку це важкий і не зрозумілий період, бо не видно єдиної і правильної системи на якій можна оперти всі досліждення, але поглянувши з іншої перспективи  це період великих можливостей, бо чесна, незаангажована богословська праця, здебільшого, є передумовою достойного представлення Євангельської Новини для сучасного суспільства. Дана стаття є короткою історично-богословською розвідкою богословського мислення Української Греко-Католицької Церкви в довоєнний період. Бо також і тоді Церква прагнула і працювала над зміцненням свого автентичного образу.