Як і кожен захід в семінарії, концерт розпочався з молитви. Однак цього разу вона відбувалася у формі симфонії, яку виконав оркестр під диригуванням Володимира Сивокіпа. З духовним словом звернувся до присутніх канцлер семінарії о. Володимир Крушельницький. Свою увагу він зосередив на служінні тоді ще отця Йосифа Сліпого як ректора Львівської Семінарії, а відтак і Львівської Богословської Академії, яка на її базі постала. Спираючись на спогади колишніх студентів та співробітників Патріарха, о. Володимир представив його як уважного, виваженого, терпеливого, людяного, наділеного почуттям гумору керівника.
«За що мені така честь?» - запитав о. Йосиф Сліпий Митрополита Андрея Шептицького, коли той призначив його на посаду ректора семінарії. «Не честь, а тяжкий тягар. Його нема кому нести», - відповів той. І отець Йосиф ніс. Протягом 18 років як ректор, далі як єпископ-коад’ютор, а далі як ісповідник віри у сталінських таборах. Наступного дня після його арешту в 1945 році більшовицька влада ліквідувала семінарію, а Українська Греко-Католицька Церква, яку очолив владика Йосиф, перейшла у підпілля.
Після історичної довідки прозвучав твір «Stabat Mater» Джованні Перґолезі у виконанні оперних солісток Софії Соловій (сопрано) та Лілії Нікітчук (мецо-сопрано) в супроводі «Віртуозів Львова».
Під час концерту були також представлені портрети Патріарха Йосифа Сліпого та Митрополита Андрея Шептицького авторства Віталія Гайдара, який зараз під Харковом стримує натиск російського агресора. Саме завдяки нашим захисникам, як висловилась автор і ведуча проекту Олена Білоус після завершального слова отця-ректора Ігора Бойка, ми можемо насолоджуватися такими концертами. І закликала усіх присутніх молитися за Збройні Сили.
Більше фото можна переглянути тут
